Яли́на, смерека (Picea) — рід хвойних дерев родини соснових; близько 50 видів, поширених від субтропіків на великій висоті до помірних і холодних районів Північної півкулі. Найпівденніший вид, Picea morrisonicola живе на Тайвані, на висотах 2500-3000 метрів.

Це вічнозелені дерева 20 — 60 ( — 90) м заввишки; крони широко конічні; стовбур прямий. Кора від сірого до червонувато-коричневого кольору, тонка і луската. Бруньки яйцеподібні, на вершині округлюється до гострого, іноді смолисті. Листя окреме, залишається на дереві до 10 років, вершина зазвичай гостра. Шишки ростуть на однорічних гілках. Пилкові шишки ростуть по одному або згруповані, довгасті, від жовтого до фіолетового кольору; пилок проливається навесні. Насіннєві шишки від зеленого до фіолетового кольору, коли зрілі, восени від блідо до темно-коричневого кольору, обмежені в основному верхніми гілками, від яйцевидних до циліндричних. Насіння крилате.

Ялини-рекордсмени

Найтовще дерево з виду Picea  sithensis  завтовшки на рівні грудей 539 см. Два найвищі записані дерева виду Picea  sithensis  96,7м і 96,4м, ростуть у штаті Каліфорнія. Вік 852 років записаний для представника виду Ялина Енгельмана, вочевидь, є поточним рекордом для роду.

Поширення в Україні

В Україні поширена ялина звичайна або європейська (Picea abies (L.) Karsten, або Picea excelsa Link.), 20 — 40 (50) м заввишки, та до 1 м товщини. Плодоношення з 15, у насадженнях з 25 — 30 pоків; вік до 150, іноді й до 200 pоків.

Ялина тіньо- та вологотривке дерево, витримує незначне заболочення, найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. В Україні ялина займає близько 850 000 га або 12,5% всіх лісових порід (третє місце після сосни й дуба). Ялина поширена насамперед у Карпатах (у Галичині й на Буковині та на сході і північному-сході Закарпаття); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900 — 1 200 м) становить суцільні ліси з убогим трав’яним настилом. Менші простори займає С. на Передкарпатті й Розточчі; невеликі острови (звич. як домішка до сосни й дуба) на Підляшші, Півд.-Зах. Поділлі й Чернігівщині.

Ялина дає цінну деревину (вона біла, легка і м’яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні муз. інструментів тощо; кора смереки має 7—15% дубильних речовин. З ялини добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у ліс. смугах тощо.

У Карпатах трапляється гірський різновид звичайної ялини, який раніше вважали за окремий вид (Picea montana). На Кавказі  поширена Ялина східна (Picea orientalis (L.) Link, et Carr.), в озелененні має значення Ялина енґельманська (Picea engelmannii Engelm.) і Ялина колюча (Picea pungens Engelm.).

Ялина як атрибут

Ялинка є атрибутом новорічних свят. У Карпатах деякі селяни над дверима, просто на даху прив’язують ялинку для означення того, що божественна енергія священного Дерева життя сходитиме на хату, на родину.

На Новий рік,  в багатьох будинках  стоїть зелена красуня ялинка. Разом з ялинкою в будинок приходе очікування найулюбленішого свята, а також п’янкий хвойний аромат. А ви помічали, що в переддень Нового року ми рідко хворіємо? Весь секрет якраз в ароматі хвої, яким наповнений кожен куточок нашого будинку. Ялина виділяє фітонциди, що володіють антимікробними властивостями, так що вона робить повітря в будинку більш здоровим, озонуючи його, що особливо важливо в умовах сучасного міста. Але і це ще не все, насправді в переддень Нового року в нашому будинку поселяється справжня лісова цілителька! Від верхівки до коренів. Це і ефективний засіб для відновлення захисних сил організму після важких і тривалих хвороб, а також для підвищення захисних функцій шкіри, усунення гнійничкових висипань, запобігання випаданню волосся і освіти лупи. В останні роки дуже популярні штучні ялини. Дуже заманливо купити ялинку і використовувати її з року в рік. Але вибирати таке дерево треба дуже уважно, в іншому випадку штучний новорічний атрибут може піднести неприємний сюрприз. У лікувальній практиці використовуються всі частини їли. Хвоя, гілки, шишки, кора, нирки, одержуване з хвої ефірна олія, смола, скипидар, каніфоль – все це допомагає людині відновити і зберегти здоров’я. Ви будете здивовані, але ялинова кора їстівна і навіть корисна, особливо взимку – досить усього 25-30 г, щоб заповнити добову потребу організму у вітаміні С. А знамените ялинове масло сприяє очищенню організму від шлаків, допомагає при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхітах і цістітах. А погодьтеся, такі відчуття ні до чого за святковим столом. Тому постарайтеся віднестися до вибору новорічної ялинки серйозно, купуйте ялинку, у якої є всі сертифікати безпеки, а найкраще купити стару добру лісову красуню. Хвою і молоді пагони ялини використовують для приготування лікувальних ванн. Хвоя особливо багата ефірною олією, каротином і дубильними речовинами. Настій хвої вживається при гострих і хронічних захворюваннях органів дихання, він має сечогінну та антимікробну дію, допомагає при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, використовується і при нестачі в організмі вітаміну С. Ванни з ялинових гілок і молодих шишок дуже ефективні при шкірних захворюваннях, подагрі, ревматичних ураженнях суглобів і перевтомі.

Зимові ліки:

Взимку дуже часті такі захворювання, як ангіна, гайморит, риніт. У цих випадках допоможе ялинова хвоя.  При ангіні добре змащувати задню стінку глотки ялиновим скипидаром. А всередину прийняти таку суміш: змішати неповну чайну ложку ялинового скипидару і столову ложку кип’яченого молока. Після прийняття всередину цієї суміші треба відразу лягти спати, укрившись тепліше. • При гаймориті, тонзиліті, кашлі і бронхіті треба подрібнені бруньки в і шишки ялини залити кип’яченою водою в пропорції 1: 5. Кип’ятити 30 хвилин, помішуючи. Охолодити протягом 15 хвилин і процідити через 3 я шари марлі. Для інгаляцій настій підігріти до 80 °, для полоскань – до 40. Процедури проводять 2-4 рази на день. При гаймориті такий настій, підігрітий до температури тіла, закапують у ніс по 5-10 крапель у кожну ніздрю. • При нежиті та застуді 4 ст. ложки подрібнених ялинових шишок залити склянкою окропу і кип’ятити 30 хвилин. Полоскати горло теплим відваром 5-6 разів на день. Закапувати відвар в ніс 3-4 рази в день по кілька крапель. • А при хронічному тонзиліті корисно жувати, що не ковтаючи, яскраво-зелені молоді пагони ялини.

Хвойні ванни:

У народній медицині ванни з хвої ялини здавна використовують для лікування ревматичних уражень суглобів, шкірних і нервових болезней.О цілющі властивості хвойних ванн ходять справжні легенди. Можна приготувати ванну як повністю для тіла, так і для ніг. Ванна для ніг: свіжозрубані гілки ялини в кількості 1,5-2 кг залити окропом, дати охолонути до 37-38 ° і занурити в цей розчин ноги на 30 хвилин. Після процедури лягти в ліжко і укрити ноги на годину. Курс лікування 5-7 процедур, прийнятих через день. Такі ванни особливо ефективні при ревматичному поліартриті. При шкірних захворюваннях, розладах нервової системи і для загального зміцнення організму готують хвойний екстракт для додавання до ванн: 20 ст. ложок подрібненого верхівок гілок ялини залити 1 л гарячої води і кип’ятити півгодини. Процідити, віджавши сировину, і вилити у ванну. Температура не вище 37 °, тривалість процедури – 15 хвилин. Згідно китайському мистецтву фен-шуй для кожного предмета в будинку треба вибирати певне місце, саме тоді в будинок прийде щастя і благополуччя. На щастя, новорічну ялинку можна ставити в будь-яке місце, адже з нею пов’язані тільки позитивні емоції. Але все, ж і на Новий рік незайвим буде звернутися до порад феншуй, адже можна просто поставити ошатну ялинку в кут і вона буде радувати око, а можна поставити зі змістом. Спробуйте, і може, саме в наступаючому році здійсняться ваші найзаповітніші бажання. Щоб у майбутньому році ваше інтимне життя стало яскравішим і насиченішим, поставте ялинку в далекий правий кут. Бажано, щоб в цьому кутку стояла подружнє ліжко, і якщо вона дійсно там стоїть, просто повісьте над нею вінок з ялинових гілок.

 

Інженер лісових культур ДП «Онуфріївський лісгосп»

Коментарі не дозволені.